Кліматичні особливості тихого океану

Мандри

Географія, природа, світ навколо нас.

Географія, природа, світ навколо нас.

Особливості клімату Тихого океану.

• Найбільшу площу в океані займають тропічні та субтропічні пояси.

• Характер атмосферної циркуляції над Тихим океаном зумовлений впливом певних зон високого та низького тисків. Зокрема в субтропічних широтах постійно формуються Гавайський та Південно-Тихоокеанський максимуми, а в більш високих широтах в межах Алеутських островів та в поблизу антарктичної зони знаходяться два мінімуми. Варто відмітити, що Алеутський мінімум формується лише в зимовий період, а Антарктичний існує на протязі року. Завдяки субтропічним максимумам в тропічних та субтропічних зонах постійно дмуть південно-східні та північно-східні пасати в напрямку до екватора. Над екватором переважають нестійкі вітри, які часто змінюються штилем.

Фізична карта Тихого океану

• Північно-західна частина Тихого океану знаходиться під дією мусонів – вітрів, що змінюють двічі на рік напрям свого руху. Зимовий мусон направлений в сторону океану і дме з євразійського материка, а літній мусон дме з океану на материк, забезпечуючи південно-східну частину Євразії рясними опадами. Порушуючи пасатну циркуляцію, мусони зумовлюють рух повітряних мас взимку з північної півкулі в південну, а влітку – навпаки.

• Найбільшої сили досягають постійні західні вітри в помірних широтах. Особливо це стосується південної півкулі, де під впливом цих вітрів часто виникають сильні шторми.

• В тропічних широтах час від часу можуть виникати тропічні урагани – тайфуни.

• Розподіл температури залежить від географічної широти, але ця закономірність порушується впливом теплих та холодних течій, а також пануючими вітрами.

• Найбільша кількість опадів, що перевищує 3000 мм, випадає в зоні зіткнення пасатів північніше екватора, де спостерігаються інтенсивні висхідні потоки вологого повітря. Найменша кількість опадів спостерігається на сході субтропічних областей, де спостерігаються нисхідні рухи повітря та знаходяться холодні течії, що не сприяє конденсації вологи.

• Тумани утворюються переважно в помірних широтах. Зокрема найбільше туманних днів спостерігається влітку в тих областях Тихого океану, які знаходяться поблизу Курильських та Алеутських островів.

Коментувати Скасувати відповідь

Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.

Источник

Клімат і води Тихого океану. Органічний світ і природні ресурси

§ 17. Клімат і води. Органічний світ і природні ресурси

Клімат і води Тихого океану

Величезні розміри Тихого океану спричинили значні відмінності в його кліматі. Це зумовило наявність у ньому майже всіх типів водних мас.

У центральних областях температура води океану цілий рік висока — від +25°С до +29°С, а на півночі — становить всього +5°С – +8°С. Дуже холодними є води біля узбережжя Антарктиди, де температура води нижча 0°С. Подібні відмінності спостерігаються також у температурі повітря над океаном.

Температура води і повітря навіть у межах одного географічного поясу буває неоднаковою. Наприклад, на півночі Тихого океану, біля берегів Євразії, температура повітря взимку становить -20°С – -22°С, а біля берегів Північної Америки — близько 0°С.

Причинами таких явищ є особливості атмосферної та водної циркуляції.

На заході помірного поясу, в межах якого панує область зниженого тиску (Алеутський мінімум, або циклон), над Тихим океаном переважають північні вітри. Вони, а також народжена ними Курило-Камчатська течія зумовлюють різке зниження температури повітря і вод біля берегів Євразії. Особливо холодно тут узимку, коли з глибин материка в бік океану дмуть ще й холодні мусони. Водночас на сході повітряні маси, а також води Аляскинської течії рухаються, навпаки, з півдня. Тому океан тут значно тепліший.

Відшукайте на карті ці течії

Порушення зонального розподілу температур спостерігається також у тропічних широтах Тихого океану. Проте, на відміну від помірного поясу, на сході океану на 5°С — 8°С холодніше, ніж на заході. Причиною цього явища є постійно існуюча тут область підвищеного тиску — Північнотихоокеанський максимум, або антициклон. Повітряні й водні маси рухаються в ньому за годинниковою стрілкою. Тому на заході тропічного поясу, біля берегів Євразії, повітря та водні маси тепліші, ніж на сході. Адже надходять вони сюди з екваторіальних широт. Велике значення має потужна тепла течія Куросіо. На сході тропічного поясу в Тихому океані маси повітря й вод виносяться з півночі, а тому порівняно холодні.

Подібні відміни температур спостерігаються у тропіках і в Південній півкулі, де також є замкнута область високого тиску — Південнотихоокеанський максимум. Тут повітря і води обертаються проти годинникової стрілки, утворюючи велетенський кругообіг морських течій, однією з яких є течія Західних Вітрів.

Течія Західних Вітрів — найпотужніша у Світовому океані. Щороку вона переносить води в 200 разів більше, ніж усі річки земної кулі. Це єдина течія, що огинає всю нашу планету. Довжина її становить близько 30 000 км, ширина — приблизно 1000 км. У багатьох місцях цей потужний потік охоплює всю товщу вод. Утворення такої течії пояснюється тим, що материки не перешкоджають її рухові. З цієї самої причини вітри, які породжують течію, набувають незвичайної сили, особливо південніше від 40-ї паралелі. Тому ці широти Світового океану ще називають «ревучими сороковими».

Над Тихим океаном загалом випадає більше опадів, ніж будь-де на Землі. Це пояснюється його величезними просторами, проходячи над якими, повітряні маси насичуються вологою. Розподіл опадів підпорядкований закону географічної зональності.

Пригадайте, яка закономірність існує в розподілі опадів між: географічними поясами.

Водночас є помітні відмінності між західною та східною частинами океану. Так, на сході тропіків, в областях переважання антициклонів, повітря посушливіше. Навпаки, вологі пасати з океану приносять на захід тропіків значну кількість опадів.

Органічний світ і природні ресурси Тихого океану

Розташування Тихого океану майже в усіх географічних поясах Землі забезпечує виняткове різноманіття його живих організмів. Тільки тваринний світ налічує тут близько 100 тис. видів. Він у 3-4 рази багатший, ніж в інших океанах. Особливо багатий органічний світ в екваторіальних і тропічних широтах. Лише водоростей тут кілька тисяч видів.

У водах океану біля узбережжя Північної Америки є велетенські водорості, які щодня виростають на 30-60 см. Тут росте й найдовша у світі водорость, довжина якої становить близько 60 м, окремі її екземпляри досягають 150 м. На півночі та півдні Тихого океану бурі та червоні водорості часто утворюють справжні зарості — «підводні ліси», де росте ламінарія, яку в побуті називають «морською капустою «.

У водах океану відомо понад 2000 видів риб, головними промисловими видами яких є: тунці, скумбрія, акули (мал.35), тріска, кета, камбала, палтус тощо. Налічується більш як 6 000 видів молюсків — устриці (мал.36), мідії, гребінці, а також кальмари, каракатиці (мал.37) та восьминоги тощо. Трапляється тут і найбільший двостулковий молюск тридакна масою близько 300 кг. Численні морські ссавці — дельфіни (мал.38) та тюлені, моржі, морські слони та котики. Велика кількість планктону приваблює найбільших тварин на Землі — китів (мал.39).

Найбагатший органічний світ океану — біля берегів материків. Це пояснюється насиченістю прибережних вод поживними речовинами, які виносяться в океан річками із суходолу. Особливо бурхливо розвивається життя біля узбережжя, де на поверхню піднімаються глибинні води. З ними надходять органічні рештки, якими всіяне дно океану. Одне з таких місць — узбережжя Південної Америки.

Органічні речовини, що піднімаються з дна Тихого океану, зумовлюють бурхливий розвиток планктону. Планктон, у свою чергу, приваблює невеличку рибу анчоус. її тут так багато, що створюється враження, ніби можна йти просто по рибі. Па неї полюють численні пташині зграї, які населяють прибережні скелі — баклани, пелікани тощо. Рибою живиться і найбільший морський птах — альбатрос, розмах крил якого досягає понад 4 м.

Життя в Тихому океані розподіляється нерівномірно також за глибиною. Найактивніше воно у приповерхневих водах.

Тихий океан дуже багатий на біологічні ресурси. Він посідає перше місце в світі за виловом риби (45%) та інших морепродуктів — кальмарів, креветок, крабів (мал.40), устриць, крилю тощо. На спеціальних морських фермах вирощують морські водорості. З бурих і червоних водоростей добувають йод, бром, солі калію, одержують добрива. Водорості використовують у медицині як кормові речовини і сировину для одержання газу та інших видів палива. На морських фермах вирощують перлівниць — двостулкових молюсків, здатних утворювати перли, з яких виготовляють прикраси.

На дні океану, зокрема на шельфі, виявлені значні поклади мінеральних ресурсів. Із давніх-давен з морської води добувають кухонну сіль. Під час розмивання хвилями берегів та винесення уламків гірських порід річками утворюються так звані розсипні родовища корисних копалин. Своєрідним видом мінеральної сировини є залізо-марганцеві конкреції.

Уперше ці дивовижні утворення, що за формою і розмірами нагадують картоплини, були підняті на борт корабля ще в минулому столітті. Хімічний аналіз засвідчив, що найбільше в них заліза і марганцю, хоча багато й інших металів. Це своєрідні металеві концентрати, які залягають на дні океану. Нині розробляються способи їх видобутку.

1. Клімат Тихого океану через розташування його майже в усіх географічних поясах Землі надзвичайно різноманітний.
2. Клімат океану завдяки циркуляції повітряних і водних мас в західній частині помірного поясу холодніший і сухіший, ніж у східній частині; у тропічному поясі — навпаки.
3. Найкраще органічний світ розвинений біля узбережжя материків і в приповерхневих водах.
4. Тихий океан багатий на біологічні і мінеральні ресурси. Активна господарська діяльність людини призвела до забруднення океану.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Назвіть причини, що викликають порушення зонального розподілу температур повітря та води в Тихому океані.
2. В яку частину Тихого океану — західну чи східну — пасати приносять більше вологи? Поясніть свою відповідь.
3. Де в Тихому океані органічний світ найбагатший і чому?
4. На які мінеральні ресурси багатий Тихий океан?

Источник

Клімат Тихого океану

Тихий океан, тягнучись майже через всі широтні кліматичні пояси, найбільшої ширини сягає в тропіках і субтропіках, чим і обумовлено переважання тут тропічного і субтропічного клімату. Відхилення в розташуванні кліматичних поясів і місцеві відмінності в їх межах викликані особливостями підстильної поверхні (теплі і холодні течії) і ступенем впливу прилеглих материків з розвивається над ними циркуляцією атмосфери.

Основні риси атмосферної циркуляції над Тихим океаном визначаються п’ятьма областями високого і низького тиску. У субтропічних широтах обох півкуль над Тихим океаном постійні дві динамічні області високого тиску – Північно-Тихоокеанський, або Гавайський, і Південно-Тихоокеанський максимуми, центри яких знаходяться у східній частині океану. У приекваторіальних широтах ці області розділені постійної динамічної областю зниженого тиску, розвиненою більш сильно на заході. На північ і південь від субтропічних максимумів в більш високих широтах знаходяться два мінімуму – Алеут з центром над Алеутськими островами і Антарктичний, витягнутий зі сходу на захід, в приантарктических зоні. Перший існує тільки взимку в Північній півкулі, другий – протягом усього року.

Субтропічні максимуми обумовлюють існування в тропічних і субтропічних широтах Тихого океану стійкої системи пасатних вітрів, слагающейся з північно-східного пасату в Північній півкулі і південно-східного в Южному. Зони пасатів розділені екваторіальним поясом затишшя, в якому переважають слабкі і нестійкі вітри при великій повторюваності штилів.

Північно-західна частина Тихого океану є яскраво вираженою областю мусонів. Взимку тут панує північно-західний мусон, що приносить холодне і сухе повітря з Азіатського материка, влітку – південно-східний мусон, який несе тепле і вологе повітря з океану. Мусони порушують пасатних циркуляцію і ведуть до перетікання повітря взимку з Північної півкулі в Південне, влітку – у зворотному напрямку.

Найбільшу силу постійні вітри мають в помірних широтах і особливо в Південній півкулі. Повторюваність штормів в Північній півкулі становить в помірних широтах від 5% влітку до 30% взимку. У тропічних широтах постійні вітри досягають сили шторму вкрай рідко, але часом тут проходять тропічні урагани – тайфуни. Найчастіше вони трапляються в теплу половину року у західній частині Тихого океану. У Північній півкулі тайфуни направляються головним чином з району, що лежить на схід і північний захід Філіппін, до Японії, у Південному – з району островів Нові Гебріди і Самоа до Австралії. У східній частині океану тайфуни рідкісні і бувають тільки в Північній півкулі.

Розподіл температури повітря підпорядковане загальної широтноїзональності. Середня температура лютого убуває від +26 – +28 С в приекваторіальній зоні до -20 С в Беринговому протоці. Середня температура серпня змінюється від +26 – +28 С в приекваторіальній зоні до +5 С в Беринговому протоці.

Закономірність зниження температури від екватора до високих широт в Північній півкулі порушується під впливом теплих і холодних течій і вітрів. У зв’язку з цим спостерігаються великі відмінності між температурою на сході і заході на одних і тих же широтах. За винятком району, прилеглого до Азії (в основному район окраїнних морів), майже у всьому поясі тропіків і субтропіків, т. Е. В межах більшої частини океану, захід тепліше сходу на кілька градусів. Ця різниця зумовлена ??тим, що в зазначеному поясі західна частина Тихого океану зігрівається пасатними течіями (Куросио і Східно-Австралійська) та їх вітрами, тоді як східна частина охолоджується Каліфорнійським і Перуанським течіями. У помірному поясі Північної півкулі, навпаки, захід у всі сезони холодніше сходу. Різниця досягає 10-12 і викликана головним чином тим, що тут західна частина Тихого океану охолоджується холодним Курильським, а східна нагрівається теплим аляскінських течією. У помірних і високих широтах Південної півкулі під впливом західних вітрів і переважання в усі сезони вітрів з західної складової зміни температури відбуваються закономірно і істотної різниці між сходом і заходом немає.

Хмарність та опади протягом року найбільші в областях з низьким атмосферним тиском і неподалік гірських узбереж, оскільки в тих і інших областях відбувається значне підняття повітряних потоків. У помірних широтах хмарність становить 70-90, екваторіальній зоні 60-70%, в зонах пасатів і в субтропічних областях високого тиску вона зменшується до 30-50, а в окремих районах у Південній півкулі – до 10%.

Найбільша кількість опадів випадає в зоні зустрічі пасатів, що лежить північніше екватора (між 2-4 і 9-18 с. Ш.), Де розвиваються інтенсивні висхідні струми багатого вологою повітря. У цій зоні кількість опадів становить понад 3000 мм. У помірних широтах кількість опадів збільшується від 1000 мм на заході до 2000-3000 мм і більше на сході.

Найменша кількість опадів випадає на східних околицях субтропічних областей високого тиску, де панують низхідні повітряні потоки і холодні морські течії несприятливі для конденсації вологи. У цих районах кількість опадів становить: у Північній півкулі на захід від Каліфорнійського півострова – менше 200, у Південному на захід від Перу – менше 100, а в окремих пунктах навіть менше 30 мм. У західних частинах субтропічних областей кількість опадів збільшується до 1500-2000 мм. У високих широтах обох півкуль внаслідок слабкого випаровування при низькій температурі кількість опадів зменшується до 500-300 мм і менше.

У Тихому океані тумани утворюються переважно в помірних широтах. Найбільш часті вони в районі, прилеглому до Курильських і Алеутських островів, в літній сезон, коли вода холодніше повітря. Повторюваність туманів тут становить влітку 30-40, взимку 5-10% і менше. У Південній півкулі в помірних широтах повторюваність туманів протягом року 5-10%.

Источник